Останнім часом все більше уваги приділяється питанням стійкості та надійності ланцюжків поставок сільськогосподарської техніки. Це пов’язано з тим, що пандемія COVID-19 викрила слабкі місця у глобальних логістичних системах, що призвело до серйозних перебоїв у виробництві та постачанні важливих компонентів.
Як виробники реагують на збої ланцюжка поставок через COVID-19
Пандемія COVID-19 стала серйозним випробуванням для глобальних ланцюжків поставок, зокрема й у сфері виробництва сільськогосподарської техніки. Раптове скорочення обсягів виробництва та транспортування комплектуючих призвело до гострого дефіциту низки критично важливих деталей.
У відповідь на ці збої, компанії-виробники вдалися до низки заходів щодо посилення стійкості ланцюжків постачання. Згідно з нещодавнім опитуванням альянсу Agrievolution, 83% респондентів заявили про пошук альтернативних постачальників ключових компонентів. Це дозволяє уникнути критичної залежності від одного-двох підприємств і мінімізувати ризики раптового припинення поставок.
Іншим важливим кроком стало нарощування виробничих запасів. Якщо раніше компанії орієнтувалися виключно на модель Just-In-Time, коли деталі постачалися безпосередньо перед складанням готової продукції, то тепер частина деталей завчасно закуповується про запас. Це дає певний “запас міцності” на випадок раптових перебоїв з постачаннями. Зрозуміло, така стратегія вимагає додаткових витрат на складські приміщення та оборотний капітал, проте саме вона забезпечила безперебійну роботу багатьох виробників під час “ковідних” локдаунів.
Ще одним способом посилення стійкості ланцюжків поставок стала локалізація виробництва. Згідно з опитуванням, 67% компаній переносять частину операцій з офшорних майданчиків назад до країн базування. Це дозволяє краще контролювати виробничі процеси та оперативно реагувати на можливі збої.
Найбільші виробники докладають чималих зусиль для побудови гнучкіших та стійкіших ланцюжків постачання. Від їх ефективності багато в чому залежатиме безперервність виробничого процесу та надійність забезпечення аграріїв необхідною технікою.
Як COVID-19 вплинув на ланцюжки поставок
Пандемія COVID-19 спричинила безпрецедентні збої у функціонуванні глобальних ланцюжків постачання, не оминувши та сферу виробництва та збуту сільськогосподарської техніки. Раптові обмеження на пересування людей і товарів призвели до різкого скорочення обсягів виробництва критично важливих комплектуючих та складнощів з їх транспортуванням.
Наслідком цих збоїв стали масові затримки з постачанням запчастин сільгоспвиробникам. Багато фермерських господарств тижнями, а подекуди й місяцями чекали на терміново необхідні деталі для ремонту техніки. Це призводило до простоїв і втрачених можливостей провести сезонні польові роботи в оптимальні агротехнічні строки.
Збої ланцюжків поставок боляче вдарили й по виробників сільгосптехніки. Через хронічний дефіцит окремих електронних компонентів і матеріалів доводилося уповільнювати конвеєри, а подекуди й зупиняти складальні лінії. Тимчасові “клаптеві” локдауни у країнах Азії обвалили постачання вузлів і деталей. Як наслідок, випуск готової продукції скоротився, замовлення накопичувалися, а терміни їх виконання зростали в рази.
Пандемія викрила вразливість побудованих виключно на принципах економічної доцільності глобальних ланцюжків створення вартості. Компанії опинилися заручниками критичної залежності від поставок залізничних шпал чи мікросхем з однієї конкретної країни. Цей урок має спонукати до переосмислення підходів до організації логістичних процесів та пошуку оптимального балансу глобалізації й локалізації.
Як зміни вплинуть на вартість та надійність
Заходи, яких вживають виробники сільськогосподарської техніки для посилення стійкості ланцюжків поставок, потребують додаткових інвестицій. По-перше, нарощування складських запасів комплектуючих вимагає відволікання значних оборотних коштів. По-друге, організація паралельних каналів постачання критично важливих деталей також пов’язана з додатковими витратами.
Закономірно, що такі заходи призведуть до зростання виробничої собівартості готової продукції. Адже виробники будуть змушені компенсувати додаткові логістичні витрати шляхом підвищення цін на сільгосптехніку при її реалізації дилерам і кінцевим споживачам. Отже, фермери мають готуватися до подорожчання тракторів, комбайнів та іншого обладнання у найближчій перспективі.
Втім, ціна питання – надійність безперебійного забезпечення агровиробників усім необхідним. Більш стійкі ланцюжки дозволять уникнути повторення ситуації 2020-2021 років, коли через хронічний дефіцит запчастин тисячі одиниць техніки простоювали у полях. Адже простій – це не лише втрачений час, але й недоотриманий урожай та прибуток.
Для самих виробників посилення стійкості ланцюжків також матиме свої переваги. Передусім, вдасться уникнути складнощів та втрат від раптових зупинок конвеєрів через дефіцит комплектуючих. Плановість і передбачуваність виробництва зросте, накопичені замовлення можна буде задовольняти без зволікань. Це суттєво підвищить рівень клієнтського сервісу та лояльність покупців.
Попри можливе подорожчання техніки, інвестиції у стійкість є цілком виправданими. Адже простої через поломки чи брак запчастин коштують на порядок дорожче за будь-які превентивні заходи. Тому короткострокові додаткові витрати з лихвою окупляться надійною роботою всього ланцюжка створення цінності на ринку сільгосптехніки.
Глобальні тенденції на ринках
Глобальний попит на сільськогосподарську техніку в останні роки зазнає суттєвого впливу місцевих геополітичних та природно-кліматичних факторів. Зокрема, повномасштабне вторгнення Росії в Україну, де розташовані потужності провідних виробників сільгосптехніки, спотворило звичні логістичні ланцюжки.
На попит впливають і погодні умови та стихійні лиха. Зокрема, багаторічна посуха в США суттєво знизила рівень води на Міссісіпі, що ускладнило транспортування зернових вантажів річковим шляхом. Нижчі врожаї основних культур через засуху змушують американських фермерів скорочувати інвестиції у технічне переоснащення.
Ще одним чинником є загальна економічна та політична невизначеність. Відсутність узгодженого бюджету і закону про сільське господарство у США лише посилює стурбованість аграріїв. Висока інфляція та зростаючі ціни на пальне, добрива й інші ресурси також стримують попит. Адже рентабельність сільгоспвиробництва скорочується, як і ресурси на оновлення машинно-тракторного парку.
Отже, на тлі воєнної та економічної турбулентності виробникам доводиться гнучко адаптувати стратегії до мінливої кон’юнктури ринків збуту. Від їх здатності оперативно реагувати на виклики залежатиме конкурентоспроможність у середньостроковій перспективі. А це, своєю чергою, впливатиме на технологічну модернізацію агросекторів та продовольчу безпеку ключових регіонів світу.

